зворушливо
ЗВОРУ́ШЛИВО. Присл. до звору́шливий.
Живучи з нами у великих злиднях, він зворушливо піклувався про нашу освіту (Вас., Незібр. тв., 1941, 158);
Очі її зворушливо блищали (Баш, Вибр., 1948, 18).
Словник української мови (СУМ-11)ЗВОРУ́ШЛИВО. Присл. до звору́шливий.
Живучи з нами у великих злиднях, він зворушливо піклувався про нашу освіту (Вас., Незібр. тв., 1941, 158);
Очі її зворушливо блищали (Баш, Вибр., 1948, 18).
Словник української мови (СУМ-11)