звукоізольований
ЗВУКОІЗОЛЬО́ВАНИЙ, а, е. До якого не проникають звуки; ізольований від звуків.
Комплекс спеціальних тренувань і випробування включав.. тривале перебування у спеціально обладнаній звукоізольованій камері (Наука.., 5, 1961, 21);
Студії завжди добре звукоізольовані, щоб мікрофони не сприймали жодного стороннього звуку (Осн. радіотехн., 1957, 196).
Словник української мови (СУМ-11)