звіддалік
ЗВІДДАЛІ́К, присл., розм. Те саме, що зда́лека.
Молоденька [жінка] ще звіддалік помітила новий малюнок, рвонулась до нього, і в неї вихопилось вражене: «Ой!..» (Жур., Вечір.., 1958, 400).
Словник української мови (СУМ-11)ЗВІДДАЛІ́К, присл., розм. Те саме, що зда́лека.
Молоденька [жінка] ще звіддалік помітила новий малюнок, рвонулась до нього, і в неї вихопилось вражене: «Ой!..» (Жур., Вечір.., 1958, 400).
Словник української мови (СУМ-11)