звідтам
ЗВІ́ДТА́М, присл., діал. Звідти.
Зразу кулі падали на ратушевий дах та котилися звідтам униз (Фр., VI, 1951, 335);
Власт не раз їздив на західне пограниччя на лови і привозив звідтам багато шкір, а деколи і рабів (Оп., Іду.., 1958, 119);
Вона зникла за дверима амбара, і звідтам до мене вийшла чарівна дівчина (Досв., Вибр., 1959, 98).
Словник української мови (СУМ-11)