звіроподібний
ЗВІРОПОДІ́БНИЙ, а, е. Схожий на звіра ( див. звір¹ 1).
З чагарника підводиться звіроподібна істота. Воловик, утікши із-за заслання, давно не знав, що є бритва, ножиці й вода (Епік, Тв., 1958, 577);
Він [Кость] не походив тепер на людину..: це було якесь звіроподібне, люте, скажене єство з налитими кров’ю баньками (Л. Янов., І, 1959, 459);
*Образно. Гітлеризм був найбільш звіроподібним, зухвалим і самозакоханим дітищем міжнародної реакції (Ком. Укр., 5, 1965, 44).
Словник української мови (СУМ-11)