Словник української мови в 11 томах

звіряче

ЗВІРЯ́ЧЕ. Присл. до звіря́чий 1.

Я йду за ними [собаками] і мені видно легке гойдання всіх трьох .. хребтів, м’яких, вовнистих і звіряче сильних (Коцюб., II, 1955, 229).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. звіряче — звіря́че прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. звіряче — Присл. до звірячий 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови