звіяний

ЗВІ́ЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зві́яти 1, 2.

І бачить Каїн далі: в млі рожевій Щось зароїлось..— Се люди! Се тисячі людей і міліони [мільйони], Мов пил вітрами звіяний, кружаться (Фр., X, 1954, 381);

Розсівайте [сіячі братерства] жменя-жменею Чисто звіяне зерно: Вороги над Руссю-ненею Ізнущаються давно! (Граб.. І, 1959, 56).

Значення в інших словниках

1. звіяний — зві́яний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. звіяний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до звіяти 1), 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови