зв’язуючий

ЗВ’Я́ЗУЮЧИЙ, а, е.

1. Який з’єднує що-небудь, створюючи одне ціле.

Шевченко вводить між окремими епізодами рядки, що виконують функцію пояснень до змісту і є, так би мовити, зв’язуючим текстом між цими епізодами (Рад. літ-во, 2, 1957, 75).

2. спец. Який з’єднує, сполучає що-небудь з чимсь.

Зв’язуючими речовинами [в пластмасах] є смоли, бітуми, цементи (Матод. викл. фрез. спр., 1958, 184).