згоджений
ЗГО́ДЖЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до згоди́ти¹
— Можете приганяти вдосвіта маржину, та й рушимо,— заспокоїв їх Дідушок.— Ватаг уже на горах, та й люди згоджені… (Гжицький, Опришки, 1962, 9).
Словник української мови (СУМ-11)ЗГО́ДЖЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до згоди́ти¹
— Можете приганяти вдосвіта маржину, та й рушимо,— заспокоїв їх Дідушок.— Ватаг уже на горах, та й люди згоджені… (Гжицький, Опришки, 1962, 9).
Словник української мови (СУМ-11)