Словник української мови в 11 томах

згоджений

ЗГО́ДЖЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до згоди́ти¹

— Можете приганяти вдосвіта маржину, та й рушимо,— заспокоїв їх Дідушок.— Ватаг уже на горах, та й люди згоджені… (Гжицький, Опришки, 1962, 9).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. згоджений — зго́джений дієприкметник розм.  Орфографічний словник української мови
  2. згоджений — -а, -е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до згодити I.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. згоджений — Зго́джений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)