Словник української мови в 11 томах

згодно

ЗГО́ДНО, присудк. сл., рідко. Те саме, що завго́дно 1.

— Коли їм не згодно брати трохи присмаженого [жита], то хто ж їх до того силує? — байдуже спитала Марина (Мирний, IV, 1955, 258).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. згодно — зго́дно прислівник незмінювана словникова одиниця рідко  Орфографічний словник української мови
  2. згодно — присудк. сл., рідко. Те саме, що завгодно 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. згодно — Зго́дно нар. Выгодно. Згідніше купити у місті, ніж у селі. Н. Вол. у.  Словник української мови Грінченка