зголошуватися

ЗГОЛО́ШУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ЗГОЛОСИ́ТИСЯ, лошу́ся, ло́сишся, док.

1. на що, до чого і з інфін. Заявляти про своє бажання, згоду робити що-небудь.

До столу президії подавали записки, зголошувалися на виступи (Ле, Право.., 1957, 284);

Заробітчани привселюдно чинять розправу над тим, хто, нехтуючи звичаями заробітчанського товариства, зголошується ставати за безцінь (Гончар, І, 1959, 38);

День у день зголошувалися бідніші бояри до служби (Оп., Іду.., 1958, 538);

Зголосилися три чоловіки.. принести сюди таємничу скриньку (Фр., VIII, 1952, 14);

Довелось готувати лампи. Зголосились на це Грицько й Сашко (Руд., Остання шабля, 1959, 536).

2. діал. Приходити.

Не забувала [Войцехова] як опікунка сиріт щомісяця зголошуватися до каси по пенсію, що на них припадала (Фр., VI, 1951, 167);

— Чи заходив сюди Север? Я йому казав, щоб зголосився між четвертою і шостою… (Вільде, Сестри.., 1958, 296).

Значення в інших словниках

1. зголошуватися — зголо́шуватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. зголошуватися — Виявляти бажання; (до праці) Г. з'являтися, приходити; док. ЗГОЛОСИТИСЯ, (на акцію) з. обібратися, обізватися.  Словник синонімів Караванського
3. зголошуватися — -уюся, -уєшся, недок., зголоситися, -лошуся, -лосишся, док. 1》 на що, до чого і з інфін.Заявляти про своє бажання, згоду робити що-небудь. 2》 діал. Приходити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. зголошуватися — ЗГОЛО́ШУВАТИСЯ на що, до чого і з інфін. (заявляти про своє бажання робити щось), ВИКЛИКА́ТИСЯ, НАКЛИКА́ТИСЯ, НАЗИВА́ТИСЯ розм. — Док.: зголоси́тися, ви́кликатися, назва́тися.  Словник синонімів української мови
5. зголошуватися — Зголошуватися, -шуюся, -єшся сов. в. зголоси́тися, -шуся, -сишся, гл. Отзываться, отозваться, выражать, выразить желаніе. Хто мене молоду додому проведе? — Зголосився козак. Гол. III. 432.  Словник української мови Грінченка