згорювати

ЗГОРЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док.:

◊ Вік згорюва́ти — життя прожити у горі.

— Я вірила, дожидала, що з тобою нам судилося вже й вік згорювати (Вас., І, 1959, 113).

Значення в інших словниках

1. згорювати — згорюва́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. згорювати — -юю, -юєш, док.: Вік згорювати — життя прожити у горі.  Великий тлумачний словник сучасної мови