зграбний

ЗГРА́БНИЙ, а, е.

1. Який відзначається пропорційним співвідношенням форм, ліній і т. ін.

Вона в білому платті, зграбна, як порцелянова фігурка, на голівці, в тон її ніжному личку, рожевий капелюшок (Гжицький, Вел. надії, 1963, 84);

Зграбний чорний жупан туго охоплює його тонкий стан (Тулуб, Людолови, II, 1957, 496);

Мала [Зоня] зграбну форму голови, що надавала всій її постаті особливої вишуканості (Вільде, Троянди.., 1961, 91).

2. Фізично вправний, спритний.

— Ніжні, зграбнії створіння [ведмежата]. Шкурка, наче квіт рожевий (Л. Укр., IV, 1954, 195);

Гриценко поліз униз [із дзвіниці] такий зграбний, безстрашний (Сенч., Опов., 1959, 159).

Значення в інших словниках

1. зграбний — згра́бний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. зграбний — ЗҐРАБНИЙ (- фігуру) ґраціозний, ґраційний, стрункий; (хто) П. спритний, вправний, моторний, повороткий.  Словник синонімів Караванського
3. зграбний — див. вродливий; спритний  Словник синонімів Вусика
4. зграбний — -а, -е. 1》 Який відзначається пропорційним співвідношенням форм, ліній і т. ін. 2》 Фізично вправний, спритний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. зграбний — ВИ́ТОНЧЕНИЙ (перев. про тіло та його частини — приємний на вигляд завдяки гарно, чітко окресленим рисам, завершеній формі), ДОСКОНА́ЛИЙ, ТЕНДІ́ТНИЙ, НІ́ЖНИЙ, ТОНКИ́Й, ДЕЛІКА́ТНИЙ, ВИ́ТОЧЕНИЙ, ТОЧЕ́НИЙ (з чіткими контурами).  Словник синонімів української мови
6. зграбний — Згра́бний = зґра́бний, -на, -не зґра́бний і згра́бний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)