згризати

ЗГРИЗА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗГРИ́ЗТИ, зу́, зе́ш, док., перех.

1. З’їдати гризучи.

Він примусив себе випити склянку молока та згризти якийсь сухар (Шовк., Інженери, 1956, 473);

*Образно. Семи літ він лишився без батьків. У дев’ять позбувся спадщинного грунту — двох моргів піску й каміння в Берестовому, близько Закопана: згризли батькові борги-податки (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 33);

// рідко. Загризати (про тварин).

Там його лисиці і згризуть на смерть (Сл. Гр.);

// Гризучи, обгризаючи, псувати що-небудь.

Працював він [О. С. Пушкін] до цілковитої знемоги, згризаючи по три-чотири пера на день, перекреслюючи нещадно, рвучи й жужмлячи з прокльонами аркуші (Полт., Повість.., 1960, 472);

— Миші за всіх найсильніші! Миші — скажу, як є,— Згризли усе топорище моє! (Нех., Казки.., 1958, 96).

2. перен. Дуже мучити, терзати.

Всім душу згризала аматорська слава. Про п’єсу розмови велись без кінця (Пера., II, 1958, 333);

Стара Явдоха поралась коло слабої дочки, а сама ходила мов з хреста знята. Тяжкі пригоди згризли, з’їли її, мов іржа залізо (Коцюб., І, 1955, 75).

Значення в інших словниках

1. згризати — згриза́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. згризати — -аю, -аєш, недок., згризти, -зу, -зеш, док., перех. 1》 З'їдати гризучи. || рідко. Загризати (про тварин). || Гризучи, обгризаючи, псувати що-небудь. 2》 перен. Дуже мучити, терзати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. згризати — МУ́ЧИТИ кого (завдавати мук, фізичних або моральних страждань; бути причиною, джерелом страждань), БОЛІ́ТИ кому, кого; КАТУВА́ТИ, ЗАКАТО́ВУВАТИ, МОРДУВА́ТИ, ЗАМОРДО́ВУВАТИ, НІ́ВЕЧИТИ...  Словник синонімів української мови
4. згризати — Згриза́ти, -за́ю, -єш сов. в. згризти, -зу, -зе́ш, гл. 1) Сгрызать, сгрызть. Там його лисиці і згризуть на смерть. Рудч. Ск. 133. 2) Изгрызать, изгрызть.  Словник української мови Грінченка