згуртовуватися

ЗГУРТО́ВУВАТИСЯ, уємося, уєтеся, недок., ЗГУРТУВА́ТИСЯ, у́ємося, у́єтеся, док.

1. Збиратися в гурт, разом, докупи.

Тут коло пристані згуртувалося багацько люду (Крим., А. Лаговський, І, II, 1905,187);

Розтягнув баян Микола, селищний музика,— згуртувалася довкола вся рідня велика (Уп., Вірші.., 1957, 89).

2. перен. З’єднуватися щільніше, ставати монолітнішим.

Крицеві згуртувалися ряди (Сос., І, 1957, 267).

3. перен. Об’єднуватися в одне нерозривне ціле; досягати узгодженості в діях, вчинках.

Народи повинні згуртовуватись для спільної відсічі агресивним силам, щоб вчасно спинити їх (Літ. Укр., 12.V 1965, 2);

З неволею люди покінчили у 1917 році, але із злиднями по-справжньому покінчили тільки тоді, коли згуртувалися в колгосп (Чаб., Шляхами.., 1961, 47);

// розм. Організовуватися, виникати.

В кінці 80-х років у Києві згуртувалася громадка письменників, переважно з студентської молоді (Сам., II, 1958, 404).

Значення в інших словниках

1. згуртовуватися — згурто́вуватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. згуртовуватися — див. гуртуватися  Словник синонімів Вусика
3. згуртовуватися — -уємося, -уєтеся, недок., згуртуватися, -уємося, -уєтеся, док. 1》 Збиратися в гурт, разом, докупи. 2》 перен. З'єднуватися щільніше, ставати монолітнішим. 3》 перен. Об'єднуватися в одне нерозривне ціле; досягати узгодженості в діях, вчинках. || розм. Організовуватися, виникати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. згуртовуватися — ОБ'Є́ДНУВАТИСЯ у що (утворювати одне ціле з яких-небудь окремих одиниць, ставати одним цілим), З'Є́ДНУВАТИСЯ, ЗГУРТО́ВУВАТИСЯ, ОРГАНІЗО́ВУВАТИСЯ, ГУРТУВА́ТИСЯ, СПОЛУЧА́ТИСЯ. — Док.: об'єдна́тися, з'єдна́тися, організува́тися, згуртува́тися, сполучи́тися.  Словник синонімів української мови