згустити —
згусти́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
згустити —
див. згущувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
згустити —
згу́щувати (згуща́ти) / згусти́ти фа́рби (ба́рви). Надмірно перебільшувати що-небудь. (Канцлер:) Я фарби згущую? Так ні ж! Картина в нас іще чорніш (Переклад М. Лукаша); Хлопець розповідав друзям про своє життя, не згущуючи барв (М.
Фразеологічний словник української мови
згустити —
Згусти́ти, згущу́, -сти́ш
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
згустити —
Згусти́ти, -щу́, -сти́ш гл. Сгустить. Як сир згустив, упорав, приспособив. К. Іов. 22.
Словник української мови Грінченка