Словник української мови в 11 томах

згущувач

ЗГУ́ЩУВАЧ, а, ч., техн. Апарат для згущування чого-небудь шляхом видалення вологи.

Завдяки суміщенню операцій відпала необхідність у професії апаратника радіальних згущувачів (Ком. Укр., 12, 1964, 41).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. згущувач — згу́щувач іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. згущувач — Сгуститель — thickener — Eindicker, Eindickergefäß, Absetzbehälter — машина для згущення пульпи, гідравлічної класифікації або прояснення шламової води методом устоювання.  Гірничий енциклопедичний словник
  3. згущувач — -а, ч., тех. Апарат для згущування чого-небудь через видалення вологи. Флотаційний згущувач — ефективний пристрій для згущення осаду.  Великий тлумачний словник сучасної мови