здебільшого
ЗДЕБІ́ЛЬШОГО, присл. Переважно, в більшій частині.
Хати здебільшого були старі, чорні, з чорними ж, порослими мохом стріхами (Коцюб., І, 1955, 308);
Учасниками концерту були здебільшого комсомольці (Бойч., Молодість, 1949, 143);
// В більшості випадків, найчастіше.
Юзя здебільшого виходила з хати, коли з’являлась Октися (Л. Укр., III, 1952, 657).
Словник української мови (СУМ-11)