здержливий

ЗДЕ́РЖЛИВИЙ, а, е, розм., рідко. Те саме, що зде́ржаний 2.

Другий [Хома] усе скептичний, іноді цинічний, здержливий і мовчазливий (Фр., IV, 1950, 306);

// Який не виражає грубості, різкості.

Коли говорила [Домініка] або оповідала що — слухала її радо. Говорила добірними, здержливими словами (Коб., II, 1956, 110).

Значення в інших словниках

1. здержливий — зде́ржливий прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. здержливий — Урівноважений, стриманий; (у мові) не різкий.  Словник синонімів Караванського
3. здержливий — див. вихований  Словник синонімів Вусика