здовж
ЗДОВЖ¹, присл., розм. Те саме, що уздо́вж¹.
На широкому узбіччі, що лащилося до сонця, сіріли здовж зруби (Чендей, Вітер.., 1958, 165).
ЗДОВЖ², прийм. з род. в. Те саме, що уздо́вж².
Здовж усіх чотирьох стін просторої зали уставлені були крісла (Фр., VI, 1951, 220).
Словник української мови (СУМ-11)