здовжуватися
ЗДО́ВЖУВАТИСЯ, ується, недок., ЗДО́ВЖИТИСЯ, иться, док.
1. Ставати довшим, збільшуватися в довжину.
Вечоріє. Здовжуються тіні (Вирган, В розп. літа, 1959, 68);
Почуття «дистанції» завжди тримало Ярослава на віддалі від Корнія Івановича. А відколи товариш Турбай став секретарем, «дистанція» ота ще здовжилася (Вол., Місячне срібло, 1961, 214).
2. Ставати тривалішим, більш довгочасним.
3. тільки недок. Пас. до здо́вжувати.
Вогонь не гаситься вогнем, І ніч не здовжується днем (Мал., Листи.., 1961, 74).
Словник української мови (СУМ-11)