здоровезний
ЗДОРОВЕ́ЗНИЙ, а, е, розм. Те саме, що здорове́нний.
Кого вже тільки не бачив їхній порт за ці роки! Бачив зуавів, бенгальців, сенегальців, здоровезних чорношкірих марокканців, бачив французьку морську піхоту й цибатих англійських офіцерів (Гончар, II, 1959, 7);
Високо злітає здоровезна сапа, а на місці кущів виростають могилки (Коцюб., І, 1955, 190);
Здоровезний сірий український віл лежить і тихо ремигає (Довж., І, 1958, 222);
Антонаса ще більше розлютив спокій Матвія, і він з усієї сили замахнувся здоровезною рукою, щоб вдарити його в голову (Ірчан, II, 1958, 299).
Словник української мови (СУМ-11)