здоровецький
ЗДОРОВЕ́ЦЬКИЙ, а, е, розм. Те саме, що здорове́нний.
Крадькома здоровецький старий кіт до діда Василя підійде та — стриб на лаву (Мик., II, 1957, 27);
На плечах чорніє здоровецька кучерява голова, як макітра (Н.-Лев., III, 1956, 266);
Сей та той [господар] підійме здоровецькою рукою колесо вгору, пустить його легко до землі і прислухається до його стуку (Фр., IV, 1950, 189).
Словник української мови (СУМ-11)