здоювати

ЗДО́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗДОЇ́ТИ, здою́ здої́ш, наказ. сп. здій; док., перех.

1. Те саме, що видо́ювати.

Корови ревуть, гублять молоко просто на шлях, не встигаємо здоювати (Гончар, І, 1954, 475);

— Їжте, а я відбіжу корову здоїти, трохи запізнилася (Коб., III, 1956, 471);

Бувало, як здою корів — не розведу пальців, змикає руки, стягує жили (Горд., Цвіти.., 1951, 37).

2. тільки док. Надоїти якусь кількість (молока).

Царенко зараз здоїв молока (Сл. Гр.).

Значення в інших словниках

1. здоювати — здо́ювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. здоювати — -юю, -юєш, недок., здоїти, здою, здоїш, наказ. сп. здій; док., перех. 1》 Те саме, що видоювати. 2》 тільки док.Надоїти якусь кількість (молока).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. здоювати — ДОЇ́ТИ, ЦЯ́ПАТИ діал.; ВИДО́ЮВАТИ, ЗДО́ЮВАТИ (добувати все молоко з вимені). — Док.: подої́ти, ви́доїти, здої́ти. Катря.. доїла собі, чимось своїм заклопотана, і насторожилась враз, коли хлопці нагло урвали розмову..  Словник синонімів української мови
4. здоювати — Здо́ювати, здо́юю, -єш сов. в. здоїти, здою́, здо́їш, гл. Выдаивать, выдоить, сдаивать, сдоить. Царенко зараз здоїв молока. Рудч. Ск. І. 121.  Словник української мови Грінченка