здрочитися

ЗДРОЧИ́ТИСЯ, здрочу́ся, здро́чишся, розм. Док. до дрочи́тися.

Забрав [шинкар] волів, Овець, корів, Ще він же і здрочився! Загарбав кіз І жита віз… Бодай їм подавився! (Г.-Арт., Байки.., 1958, 135);

А вона [корова], капосна, ..здрочиться, задере хвоста і помчить поміж болотцями і канавами (Мушк., Чорний хліб, 1960, 167).

Значення в інших словниках

1. здрочитися — здрочи́тися дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. здрочитися — здрочуся, здрочишся, розм. Док. до дрочитися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. здрочитися — Здрочи́тися, -чу́ся, -чишся гл. Вспылить, взбѣситься. Той і здрочивсъ за кожух. О. 1862. VI. 36.  Словник української мови Грінченка