здійснювати
ЗДІ́ЙСНЮВАТИ, юю, юєш і рідше ЗДІЙСНЯ́ТИ, я>ю, я́єш, недок., ЗДІЙСНИ́ТИ, ню́, ни́ш, док., перех.
1. Запроваджувати, втілювати в життя, робити що-небудь дійсним, реальним.
Революціонери — вожді тих суспільних сил, які здійснюють усі перетворення.. (Ленін, 17, 1949, 95);
Майбутнє видавалося їм ясне й безжурне, треба тільки бути мудрими, як змії, і тонко здійснювати свої наміри (Тулуб, Людолови, І, 1957, 27);
Ми здійсняєм усі наші світлі бажання (Сос., Поезії, 1950, 5);
Проминули гімназіальні літа, збігли непомітно й університетські — прийшла пора здійснити свої мрії, знайти ту живу, розумну працю (Коцюб., І, 1955, 222).
2. Виконувати, робити і т. ін. що-небудь.
Машини здійснюють переклади тексту з однієї мови на іншу (Наука.., 9, 1961, 19);
Я знав людину, яка здійснила кругосвітну подорож (Рильський, III, 1956, 388);
Небачений подвиг здійснили в роки Великої Вітчизняної війни радянські робітники, колгоспники, інтелігенція (До 40-річчя Вел. Жовтн. соц. рев., 1957, 27).
Словник української мови (СУМ-11)