Словник української мови в 11 томах

здіятися

ЗДІ́ЯТИСЯ, зді́ється, док., безос., рідко. Статися.

Барило метнувся по дорозі, щоб довідаться, що там здіялось (Стор., І, 1957, 395);

Здіялось те ненароком; Зрушено все, що дрімало… (Граб., І, 1959, 357).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. здіятися — зді́ятися дієслово доконаного виду безос., рідко  Орфографічний словник української мови
  2. здіятися — здіється, док., безос., рідко. Статися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. здіятися — ВІДБУВА́ТИСЯ (про дію, подію, явище тощо — мати місце), ТРАПЛЯ́ТИСЯ, ЗДІ́ЙСНЮВАТИСЯ, БУ́ТИ, ПРОХО́ДИТИ, ДІ́ЯТИСЯ, РОБИ́ТИСЯ, ЧИНИ́ТИСЯ, ІТИ́ (ЙТИ́), ВЕРШИ́ТИСЯ уроч., ДОВЕ́РШУВАТИСЯ уроч.; ОБХО́ДИТИСЯ без кого, чого (перев. з част. не); СТАВА́ТИСЯ (перев.  Словник синонімів української мови
  4. здіятися — Здіятися, -ється гл. безл. Произойти. Ось як воно здіялось, слухай. Стор. МПр. 40.  Словник української мови Грінченка