землекоп
ЗЕМЛЕКО́П, а, ч. Робітник, який виконує земляні роботи.
Землекопи рили котлован (Роб. газ., 10.VII 1965, 2);
Зараз вона — інженер і працює в цьому депо, яке колись будувала вкупі з тисячами арматурників, бетонярів, землекопів (Донч., III, 1956, 379).
Словник української мови (СУМ-11)