землероб
ЗЕМЛЕРО́Б, а, ч. Той, хто займається землеробством; рільник.
Землеробство в умовах лісового ландшафту мало вирубний характер. Землероб розчищав від лісу ділянку землі, засівав її рік або два, а коли грунт виснажувався, переходив на нову ділянку (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 88).
Словник української мови (СУМ-11)