землеустрій
ЗЕМЛЕУ́СТРІЙ, рою, ч. Те саме, що землевпорядкува́ння.
Ще з весни на землеустрій зібрались були обухівці (Головко, II, 1957, 133);
— Ще не так завиють дукачі, коли землеустрій проведемо. Справжня робота, Докіє, починається навкруги, в усій країні (Стельмах, II, 1962, 413).
Словник української мови (СУМ-11)