зжалитися

ЗЖА́ЛИТИСЯ, люся, лишся, док., без додатка і над ким, розм. Виявити жаль, співчуття до кого-небудь, зглянутися на когось.

Прийшлося Уласові хоч під греблю! Та вже громада зжалилась: вибудувала йому землянку в царині та й наставила чабаном (Мирний, І, 1949, 148);

[Настя:] Марусю!..Зжалься надо мною, сиротою! Я плачу, обливаюсь гіркими слізьми… Вернись до мене, пригорнись до мене! (Н.-Лев., II, 1956, 467).

Значення в інших словниках

1. зжалитися — зжа́литися дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. зжалитися — -люся, -лишся, док., без додатка і над ким, розм. Виявити жаль, співчуття до кого-небудь, зглянутися на когось.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. зжалитися — ПОЖАЛІ́ТИ кого, рідко чого (відчути жалість, співчуття до когось; не завдати шкоди, кривди комусь), ПОЖА́ЛУВАТИ, ЗГЛЯ́НУТИСЯ (ІЗГЛЯ́НУТИСЯ) (ЗОГЛЯ́НУТИСЯ) на кого, над ким і без додатка, ЗЖА́ЛИТИСЯ над ким, ПОЖАЛКУВА́ТИ, ПОШКОДУВА́ТИ...  Словник синонімів української мови
4. зжалитися — Зжа́литися, -люся, -лишся, -ляться; зжа́лься, -мося, -теся над ким  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. зжалитися — Зжалитися, -люся, -лишся гл. Разжалобиться. Зжалився, як вовк над поросям: від'їв ніжки та й плаче. Ном. № 4692.  Словник української мови Грінченка