ззовні
ЗЗО́ВНІ, ІЗЗО́ВНІ, присл. З зовнішнього боку.
Раптом двері з тріском розчиняються від удару ззовні (Довж., І, 1958, 104);
Дно знаходиться під надійною охороною води, не піддається ніяким впливам іззовні (Наука.., 4, 1963, 40);
// З боку кого-, чого-небудь стороннього.
Ганна зуміла захистити своє кубельце від несподіванок ззовні (Шовк., Інженери, 1956, 10);
Тільки комунізм звільняє талант від багатьох антиестетичних людських звичок, прагнень і почуттів, від класового насильства іззовні (Рад. літ-во, 8, 1965, 4).
Словник української мови (СУМ-11)