зигзиця
ЗИГЗИ́ЦЯ, і, ж., нар.-поет. Зозуля.
Безвісної птиці зигзиці Осипались крила гінкі (Воронько, Вел. світ, 1948, 23);
*У порівн. — Полечу, каже, зигзицею, Тією чайкою вдовицею, Та понад Доном полечу, Рукав бобровий омочу В ріці Каялі (Шевч., II, 1953, 336).
Словник української мови (СУМ-11)