злагодженість

ЗЛА́ГОДЖЕНІСТЬ, ності, ж., розм. Властивість за знач. зла́годжений².

Яремченко зразу відчув у стосунках цієї групи жінок злагодженість і внутрішню силу, яка зв’язувала їх в одну сім’ю… (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 7);

Довго і гаряче аплодував зал сестрам за хорошу пісню, за їх чарівні голоси і злагодженість хору (Колг. Укр., 7, 1956, 43);

Ансамбль в театральному мистецтві — це, насамперед, погодженість, злагодженість, єдність гри артистів і погодженість усіх компонентів постановки, вистави (Про мист. театру, 1954, 443);

Лінія механізмів, що автоматично працюють, мимоволі захоплює кожного своєю чіткістю і злагодженістю (Наука.., 8, 1963, 17).

Значення в інших словниках

1. злагодженість — зла́годженість іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. злагодженість — -ності, ж., розм. Властивість за знач. злагоджений II.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. злагодженість — I. ГАРМО́НІЯ (взаємна відповідність якостей), ЗЛА́ГОДЖЕНІСТЬ, ПОГО́ДЖЕНІСТЬ, ЗЛА́ГОДА. За цим високим муром.. плоди достигали на деревах, як люди у спокійній старості.  Словник синонімів української мови