злагодитися
ЗЛА́ГОДИТИСЯ, джуся, дишся, розм. Док. до ла́годитися.
[Полковник:] Перш треба злагодитись до одсічі. Зараз вчиню раду (Кроп., V, 1959, 537);
Вже злагодився [Славко] йти, коли прийшло йому на думку, що це ще зарано (Март., Тв., 1954, 343).
Словник української мови (СУМ-11)