злегка

ЗЛЕ́ГКА, присл.

1. Ледь помітно, трохи.

Її очі сіяли, обличчя злегка зашарілось, рухи стали жвавіші (Л. Укр., III, 1952, 502);

Зайшов високий чоловік, голова в якого була злегка вкрита сивиною (Цюпа, Назустріч.., 1958, 145);

// Несильно, обережно.

Фрунзе в задумі злегка постукував пальцями по карті (Гончар, II, 1959, 396);

// Ледь чутно.

Зінько злегка застогнав (Гр., II, 1963, 480);

// Не поспішаючи, поволі, помаленьку.

Замахала злегка крильми зозуля (Март., Тв., 1954, 176).

2. розм. Легковажно, несерйозно.

[Галя:] Дуже ж ви злегка на нас дивитесь, Лука Семенович, Тільки й думаєте, що про убори секрети бувають? А може й про що важніше? (Мирний, V, 1955, 145);

Навіть до своїх звичайних заробітків відносився він тепер злегка і не шукав їх (Коцюб., II, 1955, 20).

Значення в інших словниках

1. злегка — зле́гка прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. злегка — пр., ледь-ледь, трохи, на макове зерня; не сильно, помалу, поволі, потихеньку, обережно, без поспіху; злегенька.  Словник синонімів Караванського
3. злегка — присл. 1》 Ледь помітно, трохи. || Несильно, обережно. || Ледь чутно. || Не поспішаючи, поволі, помаленьку. 2》 розм. Легковажно, несерйозно.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. злегка — ЛЕГКОВА́ЖНО (не обмірковуючи), БЕЗДУ́МНО, НЕСЕРЙО́ЗНО, ЛЕГКОДУ́ХО, ЛЕГКОДУ́ШНО, ЗЛЕ́ГКА розм., ЛЕГКОМИ́СНО діал. Отець Річинський переконав себе, що при вирішенні цього питання не має права поступати легковажно (Ірина Вільде)...  Словник синонімів української мови
5. злегка — Зле́гка, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. злегка — Зле́гка нар. Слегка. Накинувши злегка свитину за плечі, іде до дівчини. Хата, 14. ум. злеге́нька, злеге́сенька. Кв. II. 295. Пригортає злегесенька. Чуб. V. 1180.  Словник української мови Грінченка