злобний
ЗЛО́БНИЙ, а, е. Сповнений злоби; злий (у 1 знач.).
Прибігла фурія із пекла, ..Зла, хитра, злобная, запекла (Котл., І, 1952, 176);
Роздратовано лапнув [Івашко] по подушці, нічого не знайшов, щоб розчавити, і сів, злобний, нашорошений (Кач., II, 1958, 349);
// Який виражає злобу, злість.
Увійшла жінка, висока, худа, зі злобними очима (Март., Тв., 1954, 189);
Уже в сінях він чує бідкання Дарини і злобне шипіння брата (Стельмах, І, 1962, 110).
Словник української мови (СУМ-11)