зловорожий
ЗЛОВОРО́ЖИЙ, а, е.
1. Який бажає зла, нещастя іншому.
О, як топтали банди зловорожі Вкраїнське слово, чисте, як алмаз… (Забашта, Пісня.., 1961, 36);
// Який виражає недоброзичливість, ворожість.
[Кассандра:] Чом я хоч поглядом не задержала? Злякався б він очей тих зловорожих (Л. Укр., II, 1951, 272).
2. Який передвіщає зло, нещастя.
Ох, як часто мене опановують сни зловорожі (Л. Укр., І, 1951, 214).
Словник української мови (СУМ-11)