злотавий

ЗЛОТА́ВИЙ, а, е, заст., поет. Золотавий.

Лиш юний соняшник в одвічному стремлінні Злотаву голову все повертав на схід (Фомін, Вибр., 1958, 56).

Значення в інших словниках

1. злотавий — злота́вий прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. злотавий — -а, -е, поет. Золотавий.  Великий тлумачний словник сучасної мови