злютувати —
злютува́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
злютувати —
див. сердитися
Словник синонімів Вусика
злютувати —
див. злютовувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
злютувати —
ЗЛЮТУВА́ТИ¹, у́ю, у́єш, док., кого, що, рідко. Ви́кликати лють, гнів. Сама думка про можливість .. [цієї дії в п'єсі “Паливода”] злютувала “блюстителя”; він прикликав до себе Саксаганського і почав йому грізно дорікати (Л. Старицька-Черняхівська).
Словник української мови у 20 томах
злютувати —
ЗГУРТО́ВУВАТИ (створюючи між ким-, чим-небудь міцний зв'язок, єдність, зливати в одне ціле на основі спільності поглядів, інтересів, переконань), ГУРТУВА́ТИ, ОРГАНІЗО́ВУВАТИ, ОБ'Є́ДНУВАТИ, ЄДНА́ТИ, З'Є́ДНУВАТИ, ПОЄ́ДНУВАТИ, ЗЛЮТО́ВУВАТИ підсил.
Словник синонімів української мови