змалку
ЗМА́ЛКУ, рідко ІЗМА́ЛКУ, присл. З дитинства, з малоліття.
Вони вдвох приятелювали ще ззамолоду, навіть змалку (Н.-Лев., І, 1956, 116);
Як човнові море, для мене світ білий Ізмалку здавався страшним (Греб., І, 1957, 83);
Гнат іще малим хлопчиком на молотьбі все біля машини було треться.. Змалку душа в нього лежала до машини (Чорн., Визвол. земля, 1950, 30).
Словник української мови (СУМ-11)