змарнуватися
ЗМАРНУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся. Док. до марнува́тися 1, 2.
Його серце було ще переповнене жалем за дрібною худобиною, що змарнувалася (Коб., II, 1956, 182);
Пишу до Вас, лежачи в ліжку: застуда вже третій місяць не пускає мене звідти. Отак змарнувався мій вільний час, моя хіть щось зробити за зиму (Коцюб., III, 1956, 159).
Словник української мови (СУМ-11)