зменшувати
ЗМЕ́НШУВАТИ, ую, уєш і діал. ЗМЕНША́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗМЕ́НШИТИ, шу, шиш, док., перех. Робити меншим обсяг, величину, кількість чого-небудь.
— Робота за тобою буде та, що й була, нема чого зміняти, нема чого зменшувати: їсти варить.. треба, прати треба, корову доглядати треба… (Л. Янов., І, 1959, 276);
— Сухарі дітям уже виходять,— продовжує Ганна,— Зменшуйте порції,— каже Варвара (Кучер, Чорноморці, 1956, 560);
Траплялися їй такі молотники, що ховали в кулі невимолочене жито жменями або зменшали одлічені снопи, одкидаючи в засторонок (Барв., Опов.., 1902, 309);
Напиши мені, мамочко,— якщо не хутко приїдете або якщо не можете мені грошей прислать, то я постараюсь свої видатки якомога зменшити (Л. Укр., V, 1956, 17);
// Створювати уявлення про менший, ніж насправді, обсяг, величину, кількість чого-небудь.
Далеко на шляху замаячили постаті Марійки та Югини. Віддаль зменшила їх, зробила темнішими (Стельмах, II, 1962, 410);
// Робити меншим ступінь, силу вияву чого-небудь; ослабляти.
Ще гарячіше й задушливіше в глибокій улоговині Брацлава.. Навіть бистрий Буг не зменшує спеки (Тулуб, Людолови, І, 1957, 28);
Злість душила його за горло, а прокльони, які посилав він усяким законам, що не дають бідним людям спокійно жити, не здіймали важкого каменя з серця, не зменшали злості (Коцюб., І, 1955, 195);
Зменшити запал; Зменшити страждання;
// Збавляти, робити меншим, нижчим (ціну, плату і т. ін.).
Тесляр.. зменшив ціну і погодився на розстрочку (Моє життя в мист., 1955, 22);
Уже двічі хитрий дукач подав заяви в райвиконком, щоб йому зменшили орендну плату (Стельмах, II, 1962, 304);
// Робити повільнішим, стишувати (хід, швидкість і т. ін.).
Заскрипіли гальма на зворотах.., поїзд зменшував хід (Ле і Лев., Півд. захід, 1950, 95);
Коні зменшили біг, а врешті стали (Коцюб., І, 1955, 189);
//Скорочувати, роблячи не таким довгим, тривалим (час і т. ін.).
[Маруся:] Зменши, боже, денька, Що я молоденька. Прибав, боже, ночі На мої карі очі… (Вас., III, 1960, 82).
Словник української мови (СУМ-11)