Словник української мови в 11 томах

зменшувати

ЗМЕ́НШУВАТИ, ую, уєш і діал. ЗМЕНША́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗМЕ́НШИТИ, шу, шиш, док., перех. Робити меншим обсяг, величину, кількість чого-небудь.

— Робота за тобою буде та, що й була, нема чого зміняти, нема чого зменшувати: їсти варить.. треба, прати треба, корову доглядати треба… (Л. Янов., І, 1959, 276);

— Сухарі дітям уже виходять,— продовжує Ганна,— Зменшуйте порції,— каже Варвара (Кучер, Чорноморці, 1956, 560);

Траплялися їй такі молотники, що ховали в кулі невимолочене жито жменями або зменшали одлічені снопи, одкидаючи в засторонок (Барв., Опов.., 1902, 309);

Напиши мені, мамочко,— якщо не хутко приїдете або якщо не можете мені грошей прислать, то я постараюсь свої видатки якомога зменшити (Л. Укр., V, 1956, 17);

// Створювати уявлення про менший, ніж насправді, обсяг, величину, кількість чого-небудь.

Далеко на шляху замаячили постаті Марійки та Югини. Віддаль зменшила їх, зробила темнішими (Стельмах, II, 1962, 410);

// Робити меншим ступінь, силу вияву чого-небудь; ослабляти.

Ще гарячіше й задушливіше в глибокій улоговині Брацлава.. Навіть бистрий Буг не зменшує спеки (Тулуб, Людолови, І, 1957, 28);

Злість душила його за горло, а прокльони, які посилав він усяким законам, що не дають бідним людям спокійно жити, не здіймали важкого каменя з серця, не зменшали злості (Коцюб., І, 1955, 195);

Зменшити запал; Зменшити страждання;

// Збавляти, робити меншим, нижчим (ціну, плату і т. ін.).

Тесляр.. зменшив ціну і погодився на розстрочку (Моє життя в мист., 1955, 22);

Уже двічі хитрий дукач подав заяви в райвиконком, щоб йому зменшили орендну плату (Стельмах, II, 1962, 304);

// Робити повільнішим, стишувати (хід, швидкість і т. ін.).

Заскрипіли гальма на зворотах.., поїзд зменшував хід (Ле і Лев., Півд. захід, 1950, 95);

Коні зменшили біг, а врешті стали (Коцюб., І, 1955, 189);

//Скорочувати, роблячи не таким довгим, тривалим (час і т. ін.).

[Маруся:] Зменши, боже, денька, Що я молоденька. Прибав, боже, ночі На мої карі очі… (Вас., III, 1960, 82).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. зменшувати — зме́ншувати дієслово недоконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
  2. зменшувати — Применшувати, по-; (біль) послаблювати, послабляти; (темп) сповільняти, стишувати; (кару) скорочувати, (ціну) знижувати, збавляти; (плату) зрізувати; п. ф. -СЯ, меншати, дрібніти, маліти <дк. змаліти>; (- рівень) СПАДАТИ.  Словник синонімів Караванського
  3. зменшувати — -ую, -уєш і діал. зменшати, -аю, -аєш, недок., зменшити, -шу, -шиш, док., перех. Робити меншим обсяг, величину, кількість чого-небудь. || Створювати уявлення про менший, ніж насправді, обсяг, величину, кількість чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. зменшувати — ЗМЕ́НШУВАТИ (робити меншим обсяг, величину, кількість чого-небудь), УМЕНША́ТИ (ВМЕНША́ТИ) розм., УМЕ́НШУВАТИ (ВМЕ́НШУВАТИ) розм., УБАВЛЯ́ТИ (ВБАВЛЯ́ТИ) заст., ЗМЕНША́ТИ діал., УЙМА́ТИ діал., УМАЛЯ́ТИ рідко, УМА́ЛЮВАТИ рідко; ПЕРЕПОЛОВИ́НЮВАТИ розм.  Словник синонімів української мови
  5. зменшувати — Зме́ншувати, -шую, -шуєш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. зменшувати — Зменшувати, -шую, -єш сов. в. зменши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Уменьшать, уменьшить. Не няли віри, що бачив сто вовків, так зменшував-зменшував, а далі ото каже — чув, мов, що щось шелеснуло. Ном. № 4356.  Словник української мови Грінченка