змеркнути

ЗМЕ́РКНУТИ і ЗМЕ́РКТИ, кне; мин. ч. змерк, ла, ло. Док. до ме́ркнути, ме́ркти.

То змеркне [багаття] на хвилину, То знову оживе (Нагн., Вибр., 1950, 198);

Ранок ясний минув, день змерк гарячий (Вовчок, І, 1955, 310);

Світло зникло, небо змеркло, і блакить укрила хмари (Л. Укр., І, 1951, 245);

Ніколи не змеркне в пам’яті народу безсмертна слава героїв (Ком. Укр., 5, 1965, 20).

Значення в інших словниках

1. змеркнути — зме́ркнути дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. змеркнути — і змеркти, -кне; мин. ч. змерк, -ла, -ло. Док. до меркнути, меркти.  Великий тлумачний словник сучасної мови