змобілізований
ЗМОБІЛІЗО́ВАНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до змобілізува́ти;
// У знач. прикм.
— А сама армія цісаря Священної Римської імперії?.. Вона що зробила? Мавши змобілізовану стотисячну армію, ви півроку топталися на місці (Добр., Очак. розмир, 1965, 158).
Словник української мови (СУМ-11)