змолодіти
ЗМОЛОДІ́ТИ, і́ю, і́єш, розм. Док. до молоді́ти.
У зосереджених, застигло-непорушних очах спалахнули веселі вогники, а на втомленому обличчі заграла радісна посмішка. Він ніби змолодів (Коцюба, Нові береги, 1959, 15);
Сонце, як спершу, засяло й пригріло,— Й все у природі немов змолоділо (Щог., Поезії, 1958, 305).
Словник української мови (СУМ-11)