зморщуватися
ЗМО́РЩУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ЗМО́РЩИТИСЯ, щуся, щишся, док.
1. Вкриватися зморшками ( див. змо́ршка¹).
Чистий опуклий лоб під запиленим козирком старенького картузика зморщується (Донч., Пісня.., 1947, 17);
Лице в неї зморщилось, неначе сухий опеньок (Н.-Лев., III, 1956, 323);
Галя мовчала. Глянув на неї Чіпка та й здивувався: пожовкла, з лиця спала, зморщилась… (Мирний, І, 1949, 339);
// перен. Покриватися вузькими, довгими западинами, складками і т. ін. (про поверхню чого-небудь).
Ніс черевика зморщився і вгору задерся (Збан., Сеспель, 1961, 163);
// Скручуватися, засихаючи.
Пошкоджене медяницею листя зморщується й передчасно — ще в середині літа — опадає (Шкідн. поля.., 1949, 32).
2. тільки док. Зморщити лице, зробити гримасу, скривитися під впливом якого-небудь неприємного почуття.
Вона зморщилась, мов від фізичного болю (Л Укр., III, 1952, 697);
Дитина мовчки підвела на батька каламутні очі і, зморщившись, наче старезний гриб, заплакала, розкриваючи беззубий ротик (Тулуб, Людолови, І, 1957, 23);
3. тільки недок. Пас. до змо́рщувати.
Словник української мови (СУМ-11)