змружувати

ЗМРУ́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗМРУ́ЖИТИ, жу, жиш, док., перех., рідко. Те саме, що замру́жувати.

Він то розплющував очі, то знову змружував їх — повіки склеплювались самі (Смолич, Ми разом.., 1950, 71);

— Цо єст?.. — підсунув старший, з ластовинням на обличчі, жовнір старому Дарієві книжку під ніс, змружив світлі прозорі очі (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 165).

Значення в інших словниках

1. змружувати — змру́жувати дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. змружувати — -ую, -уєш, недок., змружити, -жу, -жиш, док., перех., рідко. Те саме, що замружувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. змружувати — МРУ́ЖИТИ (прикривати очі повіками), ЖМУ́РИТИ, ЗАЖМУ́РЮВАТИ, ЗАМРУ́ЖУВАТИ, ЗМРУ́ЖУВАТИ, ЩУ́ЛИТИ, ЩУ́РИТИ, ЗІЩУ́ЛЮВАТИ (ЗЩУ́ЛЮВАТИ), СКУ́ЛИТИ розм.; ПРИМРУ́ЖУВАТИ, ПРИЖМУ́РЮВАТИ, ПРИЩУ́ЛЮВАТИ, ПРИЩУ́РЮВАТИ, СКА́ЛИТИ розм., ЗАСКА́ЛЮВАТИ розм.  Словник синонімів української мови
4. змружувати — Змру́жувати, -жую, -єш сов. в. змру́жити, -жу, -жиш, гл. Закрывать, закрыть (глаза). Іще й очко змружить. Грин. III. 163.  Словник української мови Грінченка