Словник української мови в 11 томах

зміновіхівець

ЗМІНОВІ́ХІВЕЦЬ, вця, ч., іст. Прибічник зміновіхівства.

Надії непманської буржуазії і куркульства всіляко підтримувала група білоемігрантів, яка в 1921 р. випустила в Празі збірник «Смена вех».. Ця група дістала назву «зміновіхівців» (Іст. УРСР, II, 1957, 236).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. зміновіхівець — змінові́хівець іменник чоловічого роду, істота іст.  Орфографічний словник української мови
  2. зміновіхівець — -вця, ч. Прибічник, прихильник зміновіхівства.  Великий тлумачний словник сучасної мови