зміст
ЗМІСТ, у, ч.
1. Те, про що говориться, розповідається де-небудь, те, що описується, зображується (перев. у книзі, статті і т. ін.).
Як побачите, добродію, з моїх карандашних поправок — вони не дуже багато перемінили зміст Ваших творів (Мирний, V, 1955, 391);
Наостанку я тільки просив би всіх присутніх ласкаво не робити здобутком сторонніх осіб зміст сьогоднішніх наших розмов (Кулик, Записки консула, 1958, 125);
Прочитавши кілька рядків і не зрозумівши змісту, він закрив книжку і знову замаячив по хаті (Тют., Вир, 1964, 165).
2. Суть, внутрішня особливість чого-небудь.
Про практику мова зайшла і про план, Про форми і зміст партизанського руху… (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 99);
— Ти, Іване, тільки вдумайся в ці солдатські слова, збагни їх зміст (Кучер, Чорноморці, 1956, 435);
Сучасна епоха, основний зміст якої становить перехід від капіталізму до соціалізму, є епоха боротьби двох протилежних суспільних систем (Програма КПРС, 1961, 5);
// Певні властивості, характерні риси, які відрізняють дане явище, предмет від подібних явищ, предметів і т. ін.
Почавши з 1881 року, він [І. Франко].. пише повісті, драми, оповідання, вірші та статті наукового та публіцистичного змісту (Коцюб., III, 1956, 34);
Близькість роману [П. Панча «Гомоніла Україна»] до народної творчості гармонує з його історичним змістом і посилює його художню виразність (Рад. літ-во, 1, 1963, 25).
3. Розумна основа, мета, призначення чого-небудь.
З заводом, з його цехами він повинен ознайомитися насамперед: адже саме там визначається зміст, характер, напрямок роботи заводських лабораторій (Шовк., Інженери, 1956, 16);
Для багатьох людей праця стала змістом життя.
4. Перелік розділів, частин, оповідань і т. ін. книги, збірки, рукопису тощо, перев. із вказівкою сторінок, де вони вміщені.
Зміст кн. буде такий: Тіні забутих предків. Сон. Лист. Подарунок на іменини. Хвала життю. Коні не винні. Що записано в книгу життя. Книжка буде мати заголовок «Тіні забутих предків» (Коцюб., III, 1956, 449).
Словник української мови (СУМ-11)